Розказано нашим земляком.
Італійське містечко. (Зауважимо — в містечку доволі багато наших заробітчан)
Ранок.
Напівпорожня кав’ярня.
Вусатий, волохатий і опецькуватий господар Анджело зробив мені капучіно, і сидить за стойкою, насолоджується сигарою з кавою. Тут заходять руссо турісто, і по них видно, що швидше за все з Москви.
Відразу роблять кислі пики, з явною зневагою оглядають заклад, і починається:
— Божє, какоє убожиство, жуткая правінция…
Анджело, витягнувши з рота сигару з непередаваним італійським акцентом видає українською:
— Пішли на *уй звідсіля, москалі йо*ані…
Москвичів як вітром здуло ..)))
Джерело